вівторок, 24 травня 2016 р.

«Хто володіє інформацією, той володіє світом» - так сказав письменник і прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль. З цим висловом я повністю згодна.
На сьогодні збільшилась кількість злочиннісь пов'язані з інформацією, наприклад, шантаж, передача комерційної таємниці конкуренту і навіть продаж інформації, яка містить в собі державну таємницю іншій державі.


На сьогоднішній день кожен бажаючий може використовувати інформаційні ресурси Інтернету, уявіть бібліотеку, що охоплює весь світ, не маючи меж. Кожна країна в цій бібліотеці має свої полички. Але матеріали, розміщені на них, не паперові, а електронні. Тобто зберігаються вони в пам’яті комп’ютерів, розташованих у всіх країнах світу.

За допомогою міжнародної інформаційної мережі Internet студент ВНЗ може попрацювати у бібліотеці будь-якого університету світу, надіслати електронного листа своїм рідним чи друзям в іншу країну. Для цього лише потрібно мати персональний комп’ютер, у відпустках і взагалі кожну хвилину людина використовує телефон. Дивиться котра година та погоду, говорить по телефону, перевіряє наявність смс, заходить в соціальні мережі. Так званий міні ПК. Зручний у використанні та доступний в будь-яку хвилину, незалежно від погоди та місця перебування.





Що стосується інформаційної культури, то це досить просто. Існує різноманіття визначень інформаційної культури на будь-який смак і кожен правельний.

Інформаційна культура (від лат. cultura — освіта, роз­виток та informatio — роз'яснення) –це:

1) сукупність досягнень певного людського суспільства (групи людей, нації, народу, суспільства, держави, міжна­родного співтовариства) у сфері інформаційних відносин (у тому числі мистецтва, науки, техніки тощо);

2) відповідний рівень розвитку інформаційних відносин на певний момент часу, у просторі, колі осіб, що визна­чається порівняно з попередніми показниками інформа­ційної культури;

3) ступінь (рівень) довершеності в оволодінні знаннями у галузі суспільних інформаційних відносин та діяльності;

4) сукупність умов, що забезпечують високий рівень, про­дуктивність, безпеку інформаційних правовідносин;

5) рівень фахової підготовки працівників (працівника) у сфері інформаційних правовідносин та особистої органі­зованості їх;

6) галузь загальної культури (як науки), що вивчає про­блеми унормування суспільних інформаційних відносин;

7) сукупність духовних цінностей у сфері інформацій­них відносин, створених людством упродовж його історії.

Кожен зі студентів знає як написати курсову роботу за один день. Це як готувати борщ, тільки замість продуктів харчування потрібно брати "інформаційні продукти" (реферати, курсові роботи, монографії, підручники та статті).


Спочатку очищаєм всі "інформаційні продукти" від непотрібного і все що залишилось скидуємо в один файл. На кінець приправляєм сіллю і спеціями, тобто форматуємо (підганяєм під потрібний нам формат) і все, курсова робота готова. А чи не порушує така робота авторські прова інших людей? Над цим питанням довго мізкувати треба, але без результату.